rssh

Мемуары Гротендика, написанные через несколько лет после ухода из математического сообщества (и когда в нем вновь начал пробуждаться интерес к математике)

Книга одновременно и важная и «не для всех», хотя технического знания математики от читателя не требует.  (В самом начале есть немного интуиции о топосах и теории мотивов, но это можно спокойно пропустить. )  Еще там «по категорному»  иногда описываются последствия и влияние чего-то, а что собственно представляло это что-то — не сказано.

Все книга — кружение вокруг диллем/триллем:

     Самодостаточность/одиночество/досада что никто не понимает 

     Математика как путешествие / передача виденья vs формализация  /

     Отношения в сообществе / переосмысление своего/чужого поведения  /  ученики и учители

     Медитация / рефлексия мышления

 Читать тяжело из-за некоторого однообразия, но оно того стоит

  В русском переводе — «Рискуя собственной шкурой». Мне это название нравится меньше, так как skin in the game — это устойчивый фразеологизм с глубоким набором ассоциаций.  Собственно о книге — хорошая. Заметно меньше повторений, чем в Антихрупкости (https://rssh.livejournal.com/220158.html); можно читать. С содержанием хочется спорить:  идея книга это абсолютизация принципа «skin in the game», и если ваша шкура не в игре, то вы скорее всего неправильно оцениваете риски  (другими словами => страховка ведет к рискованному поведению). Так то это так, но с другой стороны — возникновения многих вещей, составляющих нашу цивилизацию, было бы невозможным без  смягчения или переноса рисков.  

    Ця книга про так звані «бірюзові компанії», де немає менеджменту як такого  і все побудовано на самоорганізації.  Очікування від книги були досить значними, оскільки з одного боку я досить давно цікавився та пробував будувати щось подібне, з іншого боку — знав що ця книга має статус «must read» у будувачів сяючого хипстерского майбутнього.  <lj-cut>  Як і у випадку з реальністю, у мене виникло деяке розчарування (не фатальне).

https://dou.ua/lenta/articles/language-rating-jan-2019/

 Досить відверті  (і в той же час — стримані)  мемуари. Рекомендую.

(url: https://www.arthuss.com.ua/shop/walk-through-walls )

(от эсперанто до дотракийского)

 Оказывается, аналитический язык Джона Уилкинса был на самом деле, а не выдуман Борхесом.

    Обзор искуственных «некомпьютерных» языков: от Джона Уилкинса до эсперанто, ложбана и языка хоббитов.  Иллюстрируются задачами лингвистических олимпиад.  Естественно, объем книги позволяет только поверхностные «прогулки», но все равно забавно и интересно.  Enjoy.

  Воно.

Все узнаваемо -- київське метро в 6 утра, n-язычие, снобизм, разговоры о смысле жизни. Короче читав-би й читав-би. 

З іншого боку: коли пишеш рецензію, то реалізуєш інстинкт тваринки, що показує іншим -- є там їжа чи ні, тобто чи варто витрачати час на цю книжку (?)  І відповідно, це спонукає встати у позу оцінювати автора (та ставитись зверхньо.)  Тут так не хочу.  

   Як на мене, чи не саме справжнє явище за останні кілька років.

 //Купити можно тут:  http://mytets.com.ua/

Не забудьте  заполнить форму о используемых языках программирования в 2017

https://dou.ua/lenta/sitenews/programming-languages-survey-2018/

//боже мой, я это делаю уже 9 лет

Introduction  у сучаний стан сучасного мистецтва (ну як сучасний -- починаючи з Дюшена).  Адекватна відверта рефлексія.

Характерна цитата: 

 — Є багато точок по всьому світу, на різних рівнях, у різних місцях, різні медіа використовуються для експериментів, і ми живемо в цьому глобалізованому, плюралістичному світі мистецтва, через який перетікають ріки грошей і він так само різний, як і ми з вами. Переважно в ньому крутиться сміття, але так було завжди. Проте дещо в цьому світі абсолютно дивовижне.

  33  Інтервью (або скоріше нарисів про зустічі) з діячами сучасного концепутального мистецтва. Tакий собі, зріз галузевої реальності. Уся книга - ніби іллюстрація до  цитати з Грейсон Перрі "Не бійтесь галерей"  з наступного допису.